Голова НАДГГУ Олеся Стасюк виступила на VII форумі Української всесвітньої координаційної ради

Голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Олеся Стасюк виступила на VII форумі Української всесвітньої координаційної ради, що відбувся 26 серпня в КНУ ім Тараса Шевченка.

VII Всесвітній форум українців зібрав представників української діаспори з багатьох країн світу.

Всесвітній форум українців – вищий керівний орган громадської спілки «Української всесвітньої координаційної ради».

До вашої уваги виступ Олесі СТАСЮК.

Дорогі українці! Дуже важливо, що ми зібралися в такий непростий час. Я витупаю від імені Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, яка  є постійним членом Української всесвітньої координаційної ради, яка уповноважила мене викласти наше бачення загроз, викликів перед українським народом під час російської військової агресії.  

У 2014 році росія розпочала війну проти України на сході нашої держави. 24 лютого 2022 року російські окупаційні війська здійснили повномасштабне військове вторгнення. Похмурий символізм цієї війни полягає у тому, що вона сталася у  90-ті роковини Голодомору-геноциду українців, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 роках. Рівно через 90 років після цього, вже у ХХІ столітті,  росія знову вчиняє геноцид української нації на очах у всього світу. Як таке могло статися?  Чому сьогодні, як і в часи сталіна, із кремлівських кабінетів лунають накази убивати українців, нищити основи незалежного існування цілого народу? Відповідь на це питання очевидна: зло повернулося лише через те, що його не покарали в свій час.

Дотепер не проведені розслідування злочинів вчинених комуністами проти українців. За 32 роки незалежності розслідувалося всього дві кримінальні справи щодо злочину Голодомору-геноциду українців. А де справи по знищенню борців за волю та незалежність України, по знищенню воїнів українського повстанського руху, по знищенню української інтелігенції, духовенства, Церкви тощо. Їх немає.

Їх немає тому, що гуманітарна сфера була під контролем росії. Як і в часи російської окупації так і в часи незалежної України. Їх немає тому, що в Україні дотепер існує радянська історична школа, зберегти яку активно намагається «п’ята колона» в Україні. Дотепер ми чомусь використовуємо радянську термінологією, яка як сказав професор Володимир Василенко, є термінологічною диверсією росії проти нашої держави.

Підміна понять, використання совєтських термінів, ніколи не дасть можливість встановити історичну правду. На сьогодні, як Вам відомо 34 країни визнали Голодомор геноцидом та злочином проти Українського народу. За півтора року війни визнало більше держав ніж за 30 років незалежності.  Проте є один нюанс, це політичне визнання відбувається «під кальку»  - геноцидом українського народу (анг - Ukrainian peоple). Проте, як Вам відомо в «Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» 1948 року чітко вказано, що геноцид –  це будь які дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити етнічну, національну, релігійну чи расову групу. Аналогічна визначення геноциду містить ст. 442 Кримінального кодексу України, яка була прийнята ще у 2001 р. 

 Тож, міжнародне право та українське законодавство, чітко дало визначення, як самого злочину так і кваліфікуючих вимог. Тобто, міжнародне визнання повинно містити термін – геноцид українців. Як до прикладу визнання геноциду вірмен, євреїв, тутсі, ромів та ін.

Також, однією з важливих складових це внесення змін до Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні». Усім відомий факт, що у 2006 році з представниками комуністів та соціалістів та ін. у ВРУ, за інший варіант цього закону не проголосували б. Як термін  «геноцид української нації» у ВРУ замінили на  «геноцид українського народу».  Дотепер відсутня кримінальна відповідальність за заперечення геноциду українців, що дає можливість росії розхитувати питання визнання та засудження геноциду в Україні та світі.

Важливим також є те, що за роки незалежності глибоко вкоренилося словосполучення «Голодомор в Україні», це те що було дозволено росією. Ми в Україні приймаємо закон про визнання Голодомору в Україні? Виникає питання, а що українців не знищували на етнічних територіях та в місцях компактного проживання? Таким чином, ми несвідомо замінюємо поняття   «геноцид українців» в УСРР і інших територіях де проживали етнічні українці (Північнокавказький край, Дон, Кубань), які були знищені комуністичним режимом в 32-33 роках, на означену «територію» та «осіб».  Це приклад, як працює росія, підміняючи поняття та проводячи термінологічні диверсії.

90 років росія намагається приховати правду про найстрашніший злочин проти української нації. Вона не зупиняється і ніколи не зупиниться.  У1989 році завдяки українському суспільству вдалося прорвати цю блокаду. У  світі заговорили про Голодомор. Проте, всі роки незалежності, росія блокувала та нав’язувала як і нам так  і світу – дискусії «це геноцид, чи не геноцид?». Перед українцями світу стоїть завдання - подолати наступний крок до відкриття правди про злочини тоталітаризму та встановлення наслідків геноциду для нації та держави. На сьогодні слідчими, криміналістами, правниками, судовими експертами спільно з істориками встановлено, що під час геноциду було знищено 10, 5 млн українців в УСРР і Північно-кавказькому краї (Дон, Кубань). Ці втрати не були таємницею, а були відомі, про що свідчать не лише українські архіви,  а й розсекречені матеріали в Німеччині, Польщі, Італії, США та інших країнах.

Дискусія, яку знову ж таки намагається розв’язати росія в Україні, використовуючи «п’яту колону» - штучна.  Вона легко розбивається. «Померлі від голоду» через «надсмертність» 3,9 млн та 1,5 млн «померли своєю смертю», це під час розстрілів, убивств за колоски, депортацій, катувань, знущань тощо? Знову ж таки підміна понять... Де наша історична наука?

Такими справами займаються правники, слідчі, криміналісти, судові експерти.  Саме вони розкривають злочини, визначають їх масштаби та наслідки. Історики лише надають віднайдені архівні історичні документи. Як і зараз, масштаби і наслідки злочинів, вчинених російськими окупантами, встановлюють відповідні правоохоронні та спеціальні органи.

Лише через 90 років після вчинення геноциду встановлено не лише організаторів та виконавців, а й  надана правова оцінка злочину геноциду – мета якого, -  це ліквідація національно-визвольного руху, недопущення відновлення Української держави та знищення української нації.

Національна асоціація, спільно з державними установами та громадськими організаціями  видала низку збірників з геноциду українців. За останні роки передано більше 30 000 книг було подаровано університетам та бібліотекам України.

НАДГГУ за останні роки провела низку заходів, зокрема і за кордоном, це і міжнародні конференції, форуми, виставки, презентації, доповіді (Литва, Польща, Німеччина, Північна Македонія) з метою поширення правди про геноцид українців 1932-1933 та 2022-2023 років та  засудження цих злочинів  світовою спільнотою.  Адже, геноцид українців у ХХІ ст. –  це наслідки. Тому закликаємо українців світу об’єднатися з метою засудження та покарання росії за вчинені злочини проти українців. 

Перемогти ворога на фронті – це надважливо, проте без перемоги над внутрішнім ворогом Україна не зможе стати правовою демократичною державою. Ворог це розуміє і тому  проводить диверсії в гуманітарній сфері. Лише спільна боротьба –  є запорукою перемоги над екзистенційним ворогом - росією.

Слава Україні! Героям Слава!