icon
  • icon
  • icon
  • icon
  • icon

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців

icon
  • icon
  • icon
  • icon
  • icon

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців

Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Нью-Йорку–2023

Уже 36-й рік поспіль у листопадові дні штучний голод, влаштований в Україні сталінським режимом у 1932-1933 рр., вшановують в Нью-Йорку як одну із найтрагічніших сторінок в її історії. Згадує українська громада всіх поколінь, приєднуються друзі України офіційного та приватного статусу.Чому варто повертатися до цієї сторінки історії на весь голос? Не лише для прояву людської потреби та обов’язку нащадків «пам’ятати», а й тому, що всупереч доказам незалежних істориків про смерть від голоду до 10 млн українців, ще й сьогодні в Україні і не тільки просувається цифра, спущена москвою ще в 1988р: 3-4 млн. Як не парадоксально, зокрема підтримана нинішнім провладним Інститутом нацпам’яті (Київ). І друга причина: надалі варто доповнити лого цих відзначень, включивши ще Голодомори 1921-1923 та 1947-1948 рр.. І чи не найголовніше: сьогодні кремлівський людиноненависник путін влаштував 4-й геноцид української нації. Світу та деяким західним партнерам треба все це доводити та переконувати. Зокрема, щоб байдужі до цього часу країни назвали попередні голодомори теж геноцидом. Як сущу правду.

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration

Хода пам’яті жертв Голодомору в Нью-Йорку90 літ трагедії. Організатори заходу вшанувань пам’яті жертвам вирішили розпочати їх у 2022 р. і продовжити цьогоріч, що й сталося. Два роки поспіль – масштабна смертність від голоду і два роки поспіль – вшанування. Вшанування-2023 включало, як і торік, дві велелюдних акції: це скорботна Хода та скорботна Панахида у найвеличнішому Соборі Святого Патрика. Про них, – масових, тематично насичених, креативних на ритуальні знахідки, чим завдячуємо організаторам і їхнім помічникам, розповідаю нашим читачам.Цю велелюдну 4-кілометрову Ходу української спільноти Нью-Йорка та його метрополії вулицями Мангеттена організував Нью-Йоркський відділ Українського Конгресового Комітету Америки (УККА), зокрема голова відділу – відома громадська діячка Іванка Заяць.Формат Ходи започаткований 20 років тому – до 70-річчя пам’яті жертв Голодомору, тобто у 2002 р., і проводився що п’ять років. І лиш до 90-річчя –два роки поспіль. Гасло: «Нolodomor – them, Genocide – now, Justice – when?» («Голодомор – тоді, Геноцид – сьогодні, Справедлива розплата – коли?»)Хода розпочалася о 10-й ранку 18 листопада від будівлі Української греко-католицької церкви Св. Юра (7-ма вул. Мангеттену) до Cобору Св. Патрика (50 вул. і 5 авеню), що біля Рокфеллер-Центру, де о 1-й годині розпочалася майже 3-х годинна скорботна Панахида.Хода привернула масову увагу мешканців Нью-Йорка до України, яка терпить нині черговий геноцид уже від путінського диктатора-людиноненависника.Цю демонстрацію жалоби бачили і реагували на перехожі, проїжджі та мешканці багатоповерхівок упродовж чотирьох кілометрів. Мета та характер Ходи зрозумілі оточуючим: попереду демонстрації повільно рухалось спеціальне авто з великим церковним дзвоном. «Дзвонар» завдяки спеціальній установці подавав час від часу відповідний голос дзвону. За авто – ветерани війн несли прапори – український та американський.

Далі – гасло: «Голодомор – тоді, Геноцид – сьогодні, Справедливість –коли?» Ще далі – багатометровий ефектний український стяг, який несли багато людей з 4-х сторін. А ще – плакати, звернення на кшталт «Stay with Ukraine» тощо. Вражав один з них: із нахиленого гучномовця сипляться водоспадом людські черепи і напис: «Russian new eхport» («російський новий експорт»).Хто учасники Ходи? Учні та вчителі суботніх шкіл українознавства (при церкві Св. Юра, при Спілці української молоді (СУМ) та «Нова хвилька» Мирослави Роздольської з Брукліна), члени окремих молодіжних організацій (Пласт, СУМ), членкині Союзу Українок Америки (СУА), «Народного Союзу», ОЧСУ. Були дипломати, активісти, представники інших спільнот – татари, білоруси, литовці, інші друзі України й усі небайдужі, що мали фізичну можливість подолати цю відстань.Протягом 4-х годин учасники Ходи виконали найголовніший обов’язок всіх сущих: «Пам’ятаємо», «Вічна пам’ять», «Не прощаємо винуватців». «Закликаємо до допомоги». Маємо зробити все можливе сьогодні, щоб зупинити черговий геноцид рашистської нечисті в Україні, а отже й у світі.Панахида за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 рр.Повертаюсь до 2-ї частини заходу вшанування пам’яті жертв невинно убієнних голодом в ці роки. Це спеціальна Панахида в Соборі Святого Патрика, організована духовенством, українською громадою Нью-Йорка з представництвом крайових організацій та інституцій. Серед присутніх – духовенство всіх рівнів і місцевостей, семінаристи, учасники Ходи, прибулі українці з метрополії, члени українських організацій, друзі України інших етнічних груп, громадські діячі, постійні парафіяни Собору, туристи. Найбільш почесними гостями, яких тепло вітали майже всі виступаючі, були свідки Голодомору: 99-літня парафіянка Церкви Святої Трійці, що на Bromme St Мангеттена Надія Северин родом із Дніпропетровщини (про неї окремо) та 90-літній Отець Юрій Базилевський 1933 р. народження.

Сценарій цієї особливої Панахиди насичений і складний, що відповідає масовості відвідувачів (в Соборі до 3000 місць – він був заповнений вщент) та винятковості заходу.Цікаві ритуальні моменти. До прикладу, на початку – внесення прапорів: Американського й Українського (прапороносці – ветерани організації «Ukrainian Americans Veterans» Михайло Гричак, Володимир Ковбасюк, Микола Скірка). І тут, в приміщенні, попереду те саме гасло: «Голодомор – тоді, Геноцид – сьогодні, Справедливість – коли?». Занесення «СВІЧКИ МОЛІННЯ» до спеціально оформленого символічного «пам’ятника жертвам» (Кіра Лозинська). Ця свічка має свою історію: в дні відзначення 77-ї річниці Голодомору (2010) полум’ям цієї свічки запалили свічки в Україні та в 33-х інших країнах, зокрема в США, як символ єднання у вшануванні жертв та спільного усвідомлення скоєного злочину проти людства.Далі була процесія прояву шани та поклону умовному «пам’ятнику» жертвам дітьми шкіл українознавства («Нова хвилька» з Брукліну, школи при церкві Св. Юра та Сумівської), молоді із Пласту, СУМУ та ін.Усі 20 хв. цієї демонстрації шани звучав наживо зі «сцени» Реквієм. Це хоровий концерт Артемія Веделя у виконанні відомого українського хору «Думка» при Церкві Св. Юра, Нью-Йорк (художній керівник та диригент Василь Гречинський). Саме «Думка» завершувала загальну Панахиду виконанням українського духовного славеню «Боже великий, єдиний…» усіма присутніми.Далі відбулася власне церковна Панахида за убієнних голодом, яку здійснили Глава Української Православної Церкви в США митрополит Антоній, архієпископ цієї церкви Даніїл та архієпископ-митрополит Філадельфійської архієпархії Української Католицької Церкви в США Борис Гудзяк у супроводі хору «Думка»Надалі Кардинал, архієпископ римо-католицької церкви Нью-Йорка Тімоті М. Долан (Timothy М.Dolan) висловив своє ставлення до події та передав слово іншим духовним особам. Виступили митрополит Антоній та Архієпископ – митрополит Борис Гудзяк.Серед промовців – глава постійного представництва України при ООН Сергій Кислиця, Голова організації УККА Андрій Футей, Посол України у США Оксана Маркарова, Голова Крайового комітету з визнання Голодомору геноцидом Михайло Савків, виконуюча обов’язки представника США в економічній і соціальній Раді ООН Елізабет Міллар.На завершення виступив сенатор від штату Нью-Йорк Чак Шумер. Він найвірніший друг України багато років (предки його з Тернопільщини). Брав участь в Панахидах всі останні роки за винятком одного, коли помер батько. Його виступ переривали гучними аплодисментами багато разів і навіть стоячи. Він обіцяв підтримувати Україну до Перемоги.Основна ідея всіх виступів – це наголос на тому, що цей Голодомор був навмисним, спланованим тодішнім режимом. Рекетири від тодішньої влади забирали в сільського населення хліб до зернини і продавали на експорт. Ніколи не забути цей злочин. Вічна пам’ять його жертвам! Потрібно і далі поширювати ці факти серед американців та всьому світі. Домагатись визнання всіма країнами Голодомору геноцидом, вчиненого сталінським та путінським режимами – тоді і тепер. На жаль, США ще теж серед країн, що не визнали Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом, але зараз в процесі підготовки цього визнання.
***На завершення відбулася вражаюча сцена: внесення українського прапору, що зайняв всю протяжність соборного залу. Цей прапор – власність Генерального Консульства України в Нью-Йорку. Надзвичайна світлина невідомого автора з ракурсу, що вражає, шириться фейсбуком.

Українці пам’ятають. Світ визнаєХто готував це дійство? Упродовж останніх 16 років Нью-Йоркський відділ УККА, його багатолітня голова Іванка Заяць зі своїми помічниками. Пані Іванка – не тільки організатор, а й сценарист та режисер цього дійства. Їй постійно допомагає виконавчий директор відділу зовнішніх зв’язків УККА Андрій Добрянський: забезпечує участь високих гостей). Цьогоріч допомагала молодь осередку СУМу ім. Тараса Чупринки, зокрема заступниця його голови Надія Длябога, волонтерка Валентина Бардакова та ін. Участь дітей забезпечували директори шкіл українознавства: Мирослава Роздольська, Іван Макар, Віктор Курилик. Величезний внесок в успіх дійства та його емоційне сприйняття художнього керівника, диригента хору «Думка» Василя Гречинського. У дні американського свята Подяки велика подяка всім учасникам Ходи та Панахиди, їхнім організаторам з помічниками, згаданими тут і не названими поіменно.Особлива – кардиналу, архієпископу Тімоті М. Долану, митрополиту Антонію, архієпископу Даніїлу, архієпископу-митрополиту Борису Гудзяку, почесним гостям, хто мав слово, хору «Думка» на чолі з диригентом Василем Гречинським та персонально – свідкам Голодомору: Надії Северин та Юрію Базилевському.Подяка професійним фотографам, зокрема Ірині Савіян, Леву Хмельковському, Максиму Журавському, Володимиру Дейнеко за використані тут фото та невідомому автору за ракурс фото «Наш прапор у Соборі», а всім любителям за інформаційні фото в мережах.PS. Свіжі новини. Досвід Нью-Йорка в проведенні Ходи та Панахиди Іванка Заяць передала знайомій українці Ларі Палафокс – мешканці острівного міста Гонолулу, штат Гаваї. Батьки пані Лари пережили Голодомор в Україні, тому вона дуже зацікавлена і вже організувала там аналогічну Ходу 25 листопада, а 26-го – Панахиду в церкві. Додатково Іванка щоденно консультувала Лару телефоном. Ба більше, вона уже домоглася від уряду штату Гаваї підписану прокламацію про визнання Голодомору 1932-1933 в Україні геноцидом. Оце діло! І приклад дії для нас – українців США. Бо такої прокламації від уряду США ще не домоглися.