1993
23 січня – від серцевого нападу і перенесених ушкоджень внаслідок аварії 15 червня 1992 р. померла Л. Коваленко-Маняк, яка була душею Асоціації, її фундатором і провідником. У січневому числі «Сучасності» опубліковано її інтерв’ю журналісту Володимиру Кулику – «Ми затялися: полинів не буде…», записаного наприкінці 1992 р. Вона зазначила тоді: «Створюючи нашу Асоціацію, ми пішли нетрадиційним шляхом. Замість того, щоб у Києві зібрати групу людей, які оголосять себе асоціацією, ми почали зі створення осередків в усіх областях України, які голодували, та за кордоном. І коли вже були люди на місцях, тоді ми зібрали їх на установчий з’їзд…Досі в нас немає геть нічого – ні приміщення, ні стійкої матеріальної бази, - але є люди, віддані святому ділу»».
Лютий 1993 р. – у журналі «Сучасність» опублікована стаття заступника голови Ради Асоціації В. Марочка «Бодай те лихо не верталось…», у якій наголосив: «Наш святий обов’язок – вшанувати та увічнити безвинно убієнних українських селян. Ми маємо це зробити не лише задля відновлення історичної правди, а також задля нашого прозріння, каяття, розкріпачення свідомості, зцілення сотень тисяч людей від страшного шоку, заподіяного масовими репресіями та голодомором. Перший крок уже зроблено – створено Асоціацію дослідників голоду 1932 – 1933 рр. в Україні». Історик і громадський діяч також підкреслив, що Верховна Рада України свідомо зволікає з правовою оцінкою голоду-геноциду, а вона «необхідна для всенародного вшанування та увічнення пам’яті жертв геноциду».
22 березня – підписано до друку та у 1993 р. опубліковано збірник архівних документів «Голод 1921 – 1923 років в Україні», упорядкований членом Асоціації О. Мовчан.
23 – 24 квітня – Асоціація виступила співорганізатором наукової конференції «Слобожанщина: голодомор 1932 – 1933 рр.», яка відбулася у Харкові. Її учасниками були члени Асоціації – Б. Захарчук, С. Кокін, Є. Шаталіна, О. Міщенко. З доповіддю «Геноцид в Україні: національний аспект» виступив В. Марочко.  9 – 10 вересня – у Києві відбулася міжнародна наукова конференція за участі Президента України Леоніда Кравчука, віце-прем’єр-міністра, академіка НАН Україні Миколи Жулинського, профільних міністрів, народник депутатів, істориків. Від Асоціації участь брали С. Кульчицький, В. Марочко, О. Мовчан, О. Веселова, Є. Шаталіна. На пленарному засіданні з доповіддю виступив почесний член Асоціації І. Драч, який звинуватив радянське керівництво у Голодоморі, вимагав від Росії каяття та компенсації. Російський правозахисник, політв’язень Сергій Ковальов (голова Комісії з прав людини у Держдумі) вибачився від імені Росії: «Простите нас!». Російські історики, які були на конференції, відмовилися від подальшої участі. На конференції ухвалили меморіальну процедуру увічнення пам’яті жертв – Дні Скорботи і Пам’яті.  12 вересня – біля Михайлівського Собору у Києві встановлено Меморіальний знак (автори Василь Перевальський, Микола Кислий), який символізує розіп’ятий українську націю і засмучену Матір-берегиню водночас. Конкурс проводила Асоціація, займалася його спорудженням, протестами щодо спроб міської влади перенести його в інше місце. Пам’ятний знак постав на майданчику з чорноземами і супісками, суглинками, привезеними з 17 областей України, які у роки Голодомору перебували у складі УСРР (для цього Асоціація організувала меморіальний велопробіг на чолі з нашим активістом Юрієм Писаренком). До цього першого Меморіалу жертв Голодомору покладали квіти та вінки міжнародні делегації, особисто Президент США Білл Клінтон, Держсекретар США М. Олбрайт. У листопаді 2005 р. біля нього було проведено панахиду і вечір-реквієм за участі Президента України Віктора Ющенка. Асоціація встановила меморіальну плиту з написом – «Мільйонам українців – жертвам Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років» (автор тексту В. Марочко).

1994
10 грудня – відбувся 2-й з’їзд Асоціації дослідників голоду-геноциду 1932 – 1933 років в Україні. Почесними головами Ради Асоціації обрано Д. Мейса і М. Коця. Головою Ради обрали громадського і політичного діяча Левка Лук’яненка, а до складу Ради Арсена Зінченка, С. Кульчицького, Павла Оробченка, О. Ушинського, Д. Каленика, Федіра Морозюка, Вадима Мицика, Ніну Вітровчак та ін. Асоціація організувала виставку робіт скульптора з США Петра Капшученка про голод 1946 – 1947 рр.: «Колосків шукачі», «Гнані», «За хлібом». Він подарував Україні 20 скульптур.

1999
12 лютого – Прокуратура міста Києва надіслала відповідь Л. Лук’яненку на його заяву, зазначивши, що у подіях 1932-1933 рр. не було ознак, що підпадають під дію Кримінального кодексу України.
14 лютого – Асоціація отримала лист від громадянина України Ніко Рерто з проханням надати інформацію про долю ромів (циган) у роки Голодомору на території Одеської області та в УСРР тих років.
15 лютого – газета Української Республіканської Партії «Самостійна Україна» опублікувала відозву голови АДГУ Л. Лук’яненка «До всіх членів Асоціації дослідників голодоморів в Україні» з проханням надсилати статті до редакції часопису.
30 листопада – в інформаційній колонці газети «День» поміщено статтю Д. Мейса «Пам'ять про 1933-й». Її автор писав: «У суботу Україна відзначила День пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. І все ж не можна дивуватися, що люди віддали 37% голосів за партію, яка скоїла таке лихо щодо їхніх предків. Чи не страждає більше третини країни від історичної амнезії?». За таких обставин діяла і перемагала Асоціація дослідників голоду-геноциду.
11 грудня – голова Ради Асоціації Л. Лук’яненко звернувся до Генерального прокурора України із заявою про порушення Кримінальної справи по факту злочину проти конкретних осіб під час Голодомору на території Київської області. Генеральна прокуратура відхилила заяву, не знайшовши у подіях тих років ознак злочину, що підпадає під дію Кримінального кодексу України.
У 1999 р. – за сприяння М. Коця опубліковано двотомне історично-меморіальне видання «Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали», упорядковане громадським діячем, письменником, лікарем-терапевтом Петром Ящуком з міста Хмельницька. Передумови до книги написали Д. Мейс, М. Коць.

2000
7 червня – підписано до друку та опубліковано у 2000 р. книгу О. Веселової, В. Марочка, О. Мовчан «Голодомори в Україні: 1921 – 1923, 1932 – 1933, 1946 – 1947: Злочини проти народу».
12 червня – у Вільнюсі відбувся міжнародний громадський трибунал, на якому засудили злочини тоталітарного комуністичного режиму. З доповіддю від України виступив голова Ради АДГУ Л. Лук’яненко. Історично-документальні матеріали («Комунізм і методи репресій», «Комунізм і церква», «Комунізм і Голодомор») готували А. Зінченко, В. Марочко (АДГУ), С. Білокінь.
25 червня – відбувся 5-й з’їзд Асоціації. Головою Ради переобрали Л. Лук’яненка. Делегати з’їзду привітали усіх з важливими досягненнями: внесення Пам’ятного знаку біля Михайлівського Золотоверхого Собору у Києві до списку місць обов’язкових для покладання квітів іноземними державними делегаціями, гостями, діячами тощо.
25 листопада – у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Геноцид українського народу: історична пам'ять та політико-правова оцінка», скликана Інститутом історії України НАН України та Асоціацією дослідників голодоморів в Україні. Учасників конференції привітав Президент України Л. Кучма, який у вітальному листі згадав про трагічні наслідки «спланованого і здійсненого тоталітарним режимом голодомору 1932 – 1933 років». На конференції виступили члени АДГУ – Л. Лук’яненко, М. Коць, О. Веселова В. Марочко, С. Кульчицький, О. Мовчан, М. Дорошко, М. Шитюк, І. Магрицька, П. Ящук, О. Нікілєв.
2001
22 травня – у газеті «День» опублікована стаття Д. Мейса «Слово про мову». Він писав: «Я не можу сказати, що українська мова чимось краща або гірша за українську, польську чи мою рідну англійську. Я тільки можу сказати, що вона особлива, бо всі мови і культури особливі, унікальні і роблять внесок у багатство людської культури» .
10 серпня – підписано до друку бібліографічний довідник «Голодомор в Україні 1932 – 1933 рр.», упорядкований Ларисою Бур’ян та Інною Рекун з Одеси, а відповідальним редактором став С. Кульчицький. Другий том видання опублікований коштом члена Ради Асоціації дослідників голодоморів М. Коцем.
2002
26 –29 серпня – у Чернівцях відбувся 5-й міжнародний конгрес україністів. У його секційних засіданнях брали участь члени Асоціації – Д. Мейс, Наталія Дзюбенко-Мейс, В. Марочко, Василь Холодницький, Петро Брицький.
22 вересня – у Будапешті відбулася міжнародна наукова конференція «Голодомор в Україні у ХХ столітті», скликану за сприяння Товариства української інтелігенції в Угорщині та Міжнародної асоціації українознавства. Доповіді висловили: Джеймс Мейс – «Роль голодоморів в історії під радянської України», В. Марочко – «Геноцид українського народу в 1932 – 1933-х роках: політико-правовий та соціально-економічний аспекти», О. Веселова – «Радянські голодомори в Україні 30-40-х років ХХ століття: спроба порівняльного аналізу».
5 жовтня – відбувся 6-й з’їзд Асоціації. До Ради АДГУ обрано нових членів – Юрія Авраменка, Михайла Булду, Миколу Шитюка, Тамару Демченко. Головою переобрали Л. Лук’яненка. До спільної співпраці з АДГУ долучився її повноважний закордонний осередок – Фундація Українського Геноциду у місті Чікаго (США) на чолі Миколою Міщенком.
29 жовтня – у Києві за рішенням Вченої ради (протокол №9 від 29 червня) Інституту історії України НАН України створено Центр дослідження геноциду українського народу. Його очолив доктор історичних наук В. Марочко, а співробітниками стали О. Веселова, д. і. н. О. Мовчан, д. і. н. Ганна Капустян (Кременчук), д. і. н. О. Нікілєв (Дніпропетровськ), секретар Ольга Жукова. Він діяв з 2002 до 2009 р., надавав наукові консультації державним установам, займався дослідженнями, опублікував 24 розділи у колективних монографіях, меморіальних виданнях, 5 індивідуальних праць. Учені Центру брали участь у 15 міжнародних наукових конференціях, які відбулися у США, Росії, Німеччині, Угорщині, Румунії. За участі працівників Центру була підготовлена «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Місто Київ» (2008, керівник авторського колективу та автор статей В. Марочко, співавтори – О. Веселова, М. Дорошко, О. Мовчан - члени Асоціації).
15 листопада – у Києві відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Голодомор 1932 – 1933 років як величезна трагедія українського народу». Від Асоціації у ній брали участь 8 осіб: Л. Лук’яненко, О. Веселова, В. Марочко, Любов Стасів, М. Шитюк та інші. На території Міжрегіональної академії управління персоналом відкрили пам’ятник з написом: «В пам'ять жертв голоду-геноциду 1932 – 1933 років в Україні». На його відкритті виступив голова Ради Асоціації Л. Лук’яненко.
Грудень – у м. Чікаго (штат Іллінойс) завершилась процедура реєстрації Фундації Українського Геноциду, яку очолив відомий інженер-винахідник Микола Міщенко (1998 –2014). За її ініціативи та участі на околиці Чікаго був споруджений пам’ятник жертвам Голодомору, а тема штучного голоду в Україні була включена до навчальної шкільної програми з історії.
2003
12 лютого – представники Асоціації брали участь у парламентських слуханнях з питань політично-правового визнання Голодомору – геноцидом українського народу. У сесійному залі Верховної Ради України брали участь Л. Лук’яненко, Д. Мейс, С. Кульчицький (виголосив промову).
16 –21 червня – члени Асоціації О. Веселова, В. Марочко брали участь у науковій конференції, яка відбулася в Іллінойському університеті Урбана-Шампейн (штат Іллінойс, США). Модератором секційного засідання про голодомори в Україні був І. Драч, а в дискусії брали участь історики, письменники, дипломати, мовознавці з США, Канади, Європи, представники Асоціації у США (члени Фундації Українського Геноциду – Микола Міщенко, Микола Кочерга). У Чикаго відбулося спільне засідання Фундації Українського Геноциду з представниками Асоціації.
16 липня – у газеті «День» опублікована стаття Д. Мейса «Повість про двох журналістів: Волтер Дюранті, Гарет Джонс і Пулітцерівська премія», у якій автор показав ганебний вчинок кореспондента «Нью–Йорк Таймс» В. Дюранті по замовчуванню історичного факту голоду 1932 – 1933 рр. в Україні, гідний вчинок валлійського журналіста Г. Джонса, що повідав світову правду про Голодомор.
15 листопада – у конференц-залі Київського технікуму легкої промисловості відбулася меморіальна учта, приурочена до 70-х роковин Голодомору-геноциду, яку організувала АДГУ. По завершенню учасники провели панахиду за померлими, поклали вінки до Пам’ятного знака біля Михайлівського Собору.
28 листопада – у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Голодомор 1932 – 1933 років: основні дійові особи і механізми здійснення». З доповідями виступили члени Асоціації О. Веселова, О. Мовчан, М. Дорошко.
8 – 10 грудня – у Будапешті за сприяння української діаспори відбулися меморіальні заходи, приурочені до 70-х роковин Голодомору, у яких брали участь члени Асоціації – О. Веселова, О. Мовчан.

2004
3 травня – у Києві помер відомий дослідник Голодомору, виконавчий директор Комісії Конгресу США з вивчення Великого голоду 1932 – 1933 рр. в Україні, член Асоціації дослідників голодоморів в Україні Джеймс Мейс (1952 – 2004). 27 листопада – у Києві відбувся 7-й з’їзд Асоціації. Делегати заслухали завітну доповідь Л. Лук’яненка. Головою Ради АДГУ переобрали Л. Лук’яненка. До складу її Ради обрали 14 осіб: Л. Лукяненко, О. Веселова, М. Коць, Г. Капустян, Руслан Морозовський, Павло Оробченко, Богдан Скробут, Аркадій Сидорук, Володимир Улянич, О. Ушинський, В. Холодницький та ін. За звітний період Асоціація опублікувала 13 меморіально-документальних видань. 10 грудня – у Києві відбулася міжнародна наукова конференція з історії Голодомору. Від Асоціації брали участь – Ірина Магрицька, Петро Соболь, О. Мовчан ,О. Веселова та ін.
2005
6 червня – племінниця відомого валлійського журналіста Гарета Джонса – Маргарет Сіріол Коллі та її син Найжел Коллі подарували В. Марочку їхню книгу «More Than A Grain of Truth/ The Biography of Gareth Vanghan Jones» з автографами її авторів.
28 червня – 1 липня – у Донецьку відбувся 6-й Міжнародний конгрес україністів, у роботі якого брали участь 600 учених з 28 країн світу. На конгресі діяли 100 секцій, 11 «круглих столів», у тому числі секційне зібрання з історії Голодомору (головував д. і. н. В. Марочко), у якому брали участь 15 учених з різних країн світу (Марк фон Гаген, Роман Сербин, Куромія Хіроакі, Маргарет Сіріол Коллі, Найжел Коллі (родичі журналіста Гарета Джонса).
26 листопада – видано Указ Президента України Віктора Ющенка про нагородження осіб, які своїми справами сприяли вшануванню пам’яті жертв Голодомору. Серед нагороджених були і члени Асоціації: О. Веселова, Тамара Поліщук ( почесне звання «Заслужений працівник культури України»; Л. Коваленко-Маняк (посмертно, Орден княгині Ольги III ступеня); М-П. Коць (Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня); В. Марочко ( звання «Заслужений діяч науки і техніки України»).
2006
17 квітня – в Інституті Гувера Стенфордського університету (штат Каліфорнія, США) відбулася зустріч українських дослідників Голодомору та Голокості з відомим американським літературознавцем, політологом та автором книги «Жнива Скорботи» Робертом Конквестом. Учений, спілкуючись з В. Марочком, зазначив, що терор голодом, який був застосований проти українського народу, мав ознаки геноциду. Він подарував Асоціації дослідників голодоморів свою книгу з автографом.
17 червня – у газеті «День» опублікована стаття В. Марочка «З найкращими побажаннями…». Зустріч із Робертом Конквестом у Стенфордському університеті». Її автор передав особисті враження та атмосферу незабутньої розмови з видатним американським ученим – випускником Оксфорда, неперевершеним знавцем британської поезії, автором багатьох книг про злочини сталінщини і сталінізму. 19 серпня – у Києві в рамках 4-го Всесвітнього форуму українців відбувся «круглий стіл» – «Голодомор в Україні 1932 – 1933 років: політична та правова оцінка». На засіданні, яке проходило в «Українському домові», головував д.і.н. В.Марочко, а участь брали народні депутати, політики, історики, свідки Голодомору, відомий юрист із Швеції Джейкоб В. Ф. Сандберг (суддя Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні 1932 – 1933 рр.). Учасники «круглого столу» ухвалили спільний текст «Звернення до міжнародної громадськості, урядів і парламентів країн світу», яким уповноважили Президента України В. Ющенка внести до порядку денного Верховної Ради України проект закону про визнання Голодомору – геноцидом української нації.
16 жовтня – у Києві відбувся «круглий стіл» – «Голодомор 1932 – 1933 років – геноцид в Україні», який засвідчив факт громадського та експертного обговорення ініціативи Президента України В. Ющенка про визнання Голодомору-геноциду на державному рівні. З доповіддю на «круглому столі» виступив В. Марочко.
21 жовтня – Рада АДГУ скликала у Києві свій 8-й з’їзд Асоціації. Заслухали звіт голови Асоціації Л. Лук’яненка, переобрали його на черговий термін. На з’їзді був присутній меценат із США Морган Вільям, який сприяв підготовці художніх картин про голодне лихоліття в Україні.
10 листопада – в Секретаріаті Президента України відбулося обговорення закону проекту Президента України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні». Головував голова Секретаріату Іван Васюник. Від Асоціації у нараді брали участь С. Кульчицький, В. Марочко.
14 листопада – газета «Україна молода» опублікувала інтерв’ю з В. Марочком «Голодна пам'ять» , у якому йшлося про можливі колізії проходження в українському парламенті проекту закону про Голодомор-геноцид, враховуючи деструктивну позицію комуністів та інших проросійських політичних сил.
18 листопада – на Байковому кладовищі у Києві відкрито пам’ятник на могилі Д. Мейса, який був не лише почесним головою Асоціації, але і її душею. 28 листопада – Верховна Рада України прийняла Закон України №376-V «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», яким на високому законодавчому рівні визнала Голодомор – геноцидом українського народу. Асоціація сприйняла цей акт – знаменною подією відновлення історичної справедливості, а також власним успіхом, позаяк брала участь у підготовці архівно-документальної доказової бази (С. Кульчицький, В. Марочко).

2007
10 липня – підписано до друку та опубліковано у 2007 р. збірник архівних документів «Голодомор 1932 – 1933 років в Україні: документи і матеріали», упорядкований членом Асоціації д. і. н. Русланом Пирогом.
10 листопада – у Київському коледжі легкої промисловості відбулася конференція, присвячена 15-річчю від заснування АДГУ. Рада презентувала основні видання (збірники архівних документів, спогадів свідків, монографії істориків, краєзнавців), опубліковані з абревіатурою Асоціації.
2008
22 липня – підписано до друку та опубліковано у 2008 р. перше в історіографії та меморіальному дискурсі наукове видання «Голодомор 1932 –1933 років в Україні: Хроніка», написане В. Марочком та О. Мовчан.
17 жовтня – підписано до друку та опубліковано у 2008 р. меморіально-документальне видання Українського Інституту Національної Пам’яті: «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Місто Київ». Відповідальний редактор та керівник авторського колективу витання – В. Марочко, а авторами розділів – О. Веселова, М. Дорошко, В. Марочко, О. Мовчан (усі члени АДГУ), решта – відомі дослідники Голодомору.
29 листопада – у Києві відбувся 9-й з’їзд Асоціації. Делегати заслухали з’їзд голови Ради Л. Лук’яненка про роботу за 2006 – 2008 рр. На з’їзді була присутня член Асоціації, свідок Голодомор – громадянка США Євгенія Сакевич-Даллас (м.Лос-Анджелес). Доповідач В. Марочко запропонував формувати «Словник» майбутньої «Енциклопедії Голодомору» Л. Лук’яненко запропонував на голову Ради кандидатуру В. Марочка, якого обрали одноголосно. Новообраний голова АДГУ накреслив основні завдання роботи Асоціації: «вдихнути душу» у музейний-зал «Свіча пам’яті», дати інтелектуальну відсіч спробам Російської Федерації фальсифікувати та заперечувати Голодомор, розпочати написання «Енциклопедії Голодомору», активно боротися за міжнародне визнання Голодомору-геноциду, запропонував УІНП тісну взаємодію з Асоціацією. 10 грудня – підписано до друку та опубліковано у 2008 р. брошуру В. Марочка «Творці Голодомору 1932 – 1933 рр.» у серії «Геноцид українців».
2009
22 жовтня – підписано до друку та опубліковано у 2009 р. меморіальне видання «Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932 – 1933 років. Свідчення. Книга 1» (К.,2002, 936 с.; Книга 2 (К., 920 с). Упорядник видання О. М. Веселова, а до редколегії увійшли 5 членів АДГУ, відповідальний редактор академік В. Смолій.
2010
10 січня – Апеляційний суд м. Києва визнав винними у скоєні злочину Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. в Україні – Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Власа Чубара, Менделя Хатаєвича. Свідчення, покази, експертні висновки істориків надала Асоціація. 27 квітня – Асоціація в особі Л. Лук’яненка, О. Ушинського, О. Веселової і В. Марочка написали та поширили «Звернення» з протестом проти публічного заперечення Голодомору-геноциду українського народу у промові Президента України Віктора Януковича, виголошеної ним у Брюселі на засіданні ПАРЄ. Голова Луганського осередку АДГУ Ірина Магрицька надіслала «Відкритого листа» В. Януковичу з протестом на його ганебний виступ у Брюселі 27 квітня. 27 листопада – у Києві відбувся 10-й з’їзд АДГУ. На ньому було 56 делегатів від 35 осередків. Обрано Раду та голову – В. Марочка. Делегати поклали квіти до Пам’ятного знака жертвам Голодомору біля Михайлівського Собору.
2011
2 березня – помер представник Ради АДГУ в українській діаспорі США, меценат, журналіст, видавець – Маріян-Павло Коць. За його фінансової підтримки і душевної любові до України було видано понад 100 книг з історії, культури і духовності («Чорні жнива», «Портрет темряви» тощо), надана допомога дітям Чорнобиля, виділено 250 тис. доларів для оснащення українських шкіл Донбасу. Він був не просто меценатом, а щедрою Людиною-совістю. Кавалер трьох орденів «За заслуги» (1,2,3 ступенів), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. У передмові до видання «Портрет темряви» М. Коць писав: «Живемо в епосі, коли нашим обов’язком є утвердження самобутності через єдність, співдружність, ініціативність, національну гідність».
30 березня – у газеті «День» опубліковано статтю О. Веселової, С. Кульчицького «Життя і вічність Маріяна Коця», у якій висловлено щиру вдячність Асоціації за високу моральну і матеріальну підтримку великого мецената української духовності і культури.
1 грудня – Міщанський районний суд міста Москви (РФ) ухвалив судове рішення про визнання праць голови АДГУ В. Марочка з історії Голодомору та політичних репресій «екстремістською літературою» і забороненою до використання на території Росії.
2012
24 листопада – у Києві відбулася меморіальна хода «Голодомор 1932 – 1933 – геноцид. Пам’ятаємо», організована Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні. Акція відбулася за участі членів Асоціації.
7 серпня – у Миргороді Полтавської області на місці масових поховань жертв штучного голоду 1932 – 1933 рр. встановлено пам’ятник. Ініціатор та автор меморіального проекту член Асоціації Андрій Левченко. На відкритті пам’ятника брали участь представники Асоціації – В. Марочко, О. Ушинський, Л. Ковалівська.
2013
29 жовтня – Рада АДГУ звернулася до голови Спілки письменників України В. Баранова з проханням надати приміщення для проведення чергового з’їзду Асоціації. Прохання відхилили.
16 листопада – у Музеї совєцької окупації відбувся 11-й з’ їзд Асоціації дослідників голодоморів в Україні, у роботі якого брали участь 48 делегатів від 28 осередків. Заслухали звітну доповідь голови АДГУ В. Марочка. Виступили в обговоренні та висловили пропозиції (А. Зінченко, О. Ушинський, Л. Ковалівська, Ю. Писаренко, С. Вакулишин, А. Левченко, В. Улянич, Г. Капустян, О. Нікілєв та ін. З 2014 р. з’їзди не скликалися, а осередки АДГУ у Луганській, Донецькій областях були ліквідовані.
21 листопада – члени Асоціації дослідників голодоморів (О. Веселова, Г. Капустян, В. Марочко, О. Ушинський, О. Нікілєв, Н. Дзюбенко-Мейс, Н. Суходольська) були присутні на прем’єрі опери «Червона Земля. Голод» режисера Вірко Балея, яка відбулася у Національній опері України.
21 – 22 листопада – у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні: історія, пам'ять», у роботі якої брали участь О. Веселова, В. Марочко, С. Кульчицький. Член Ради Асоціації О. Веселова висловила доповідь «Двотомник «Пам'ять народу» як продовження праці Маняків».
23 листопада – відбулася меморіальна хода від метра «Арсенальна» до Національного меморіалі жертв Голодомору, організована Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду, до якої долучилися активісти Асоціації.
2014
31 січня – підписано до друку та опубліковано у 2014 р. брошуру В. Марочка «Територія Голодомору 1932 – 1933 рр.», яка продовжила серію публікацій «Геноцид українців».
4 грудня – Феодосійський міський суд в окупованому Росією Криму оштрафував директорку Феодосійської центральної бібліотечної мережі за збереження книг В. Марочка про Голодомор, які були визнані цим судом «екстремістською літературою».
2015
26 січня – підписано до друку та видано у 2015 р. книгу В. Марочка «Голодомор 1932 – 1933 років на Донбасі», яка вийшла у серії: Степова Україна.
28 січня – на сайті «Історичної правди» (www.istpravda.com.ua) опубліковано скорочену версію відповіді В.Марочка на «судове рішення» Феодосійського міського суду. Автор зазначив: «Я не можу мовчати, коли у ХХI столітті спалюють книги про Голодомор, сприймаючи це як моторошний Голокост у дії. Нацисти в Німеччині спочатку палили книги, а потім спалювали людей. Книжки спалюють в окупованих Криму та Донбасі, а на полях боїв заживо горять «брати слов’яни» – ось вам наслідки реанімації сталінізму, заперечення Голодомору та ревізії минулого».
20 червн – на сайті «Історичної правди» (www.istpravda.com.ua) опубліковано скорочену версію відповіді В. Марочка на «судове рішення» Феодосійського міського суду. Автор зазначив: «Я не можу мовчати, коли у ХХI столітті спалюють книги про Голодомор, сприймаючи це як моторошний Голокост у дії. Нацисти в Німеччині спочатку палили книги, а потім спалювали людей. Книжки спалюють в окупованих Криму та Донбасі, а на полях боїв заживо горять «брати слов’яни» – ось вам наслідки реанімації сталінізму, заперечення Голодомору та ревізії минулого».
2016
6 червня – у Краматорську Донецької області відбулася презентація книги В. Марочка «Голодомор 1932 – 1933 років на Донбасі» за участі автора.
4 жовтня – члени АДГУ В. Марочко, В. Петренко, С. Вакулишин, Арсен Зінченко, О. Нікілєв, Г. Капустян брали участь у міжнародній науково-практичній конференції «Голодомор 1932 – 1933 років: втрати української нації», яка відбулася у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка.
2017
12 квітня – Науково-методичною радою Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» рекомендовано до друку матеріали конференції «Голодомор 1932 – 1933 років: втрати української нації» (Київ, 4 жовтня 2016 р.), серед учасників якої були члени АДГУ.
30 серпня – підписано до друку та опубліковано у 2017 р. на сторінках «Українського історичного журналу2 (№4) статтю В. Марочка «О. М. Асаткін – вигаданий «фальсифікатор» перепису населення 1937 р.», у якій на підставі матеріалів його архівно-кримінальної справи, яка зберігається у фондах Галузевого архіву СБУ, доведено загальну кількість жертв Голодомору – 7,7 млн осіб.
26 жовтня – підписано до друку та опубліковано в Українському історичному журналі» за 2017 р. (№5) статтю В. Марочка «Статистика жертв Голодомору: антропологічно-демографічний дискурс». Автор використав матеріали архівно-кримінальної справи відомого українського демографа Арсена Хоменка, які зберігаються у фондах ГА СБУ, демографічну статистику у його стаття, матеріали перепису населення 1937 р.. За гіпотетичним прогнозом А. Хоменка у 1937 р. в Україні мало бути населення – 35,6 млн осіб, а попередні підсумки перепису зафіксували – 27,9 млн осіб, відтак «бракувало» - 7,7 млн осіб.
2018
16 травня – у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна наукова конференція «Штучні голоди в Україні ХХ століття». Від АДГУ участь брали – В. Марочко, А. Зінченко, Г. Капустян, О. Нікілєв, Л. Ковалівська, Л. Лук'яненко, В. Марочко, Т. Поліщук. 20 листопада – в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся «круглий стіл» – «Вшанування пам’яті жертв голодоморів 1921 – 1923 і 1932 – 1933 років. До 95 і 85 річниць масового геноциду української нації». Участь від Асоціації брали В. Марочко, П. Брицький.
7 липня – у Києві помер Левко Григорович Лук’яненко, український державний та політичний діяч, Герой України, багаторічний голова Ради АДГУ (1994 – 1996, 1998 –2008), її авторитетна опора. Він доклав чимало особистих зусиль до визнання Голодомору – геноцидом українського народу.
12 листопада – у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відбулася презентація авторського видання голови Асоціації дослідників голодоморів В. Марочка – «Енциклопедія Голодомору», над підготовкою якої він працював 30 років. Меморіальне видання вийшло за сприяння Міністерства культури України.
2019
19 вересня – голову Асоціації дослідників голодоморів в Україні В. Марочка нагороджено відзнакою «Медаль Гарета Джонса» у номінації «Правда і Честь», яку започаткував Інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.
1 травня – підписано до друку та опубліковану у 2019 р. збірник свідчень очевидців, спогадів-переказів їхніх рідних, меморіально-публіцистичних статей – «Голод 1946 – 1947 рр. в Україні: колективна пам'ять», зібраних та упорядкованих за життя О. Веселовою. Передмову та вступні статті написали В. Марочко, Андрій Бондарчук, а видання рекомендувала до друку Вчена рада Інституту історії України НАН України. Спонсор видання – Дослідна фундація ім. О. Ольжича. АДГУ на титульній сторінці видання.
19 жовтня – підписано до друку та у 2019 р. опубліковано «Парламентським видавництвом» книгу В. Марочка «Олександр Довженко: Зачарований Десною», яка вийшла у серії «Славетні імена України». До книги увійшов великий розділ – « Показав би сто п’ятдесят мільйонів голодних людей…» (цитата О. Довженка), у якому висвітлено ставлення українського кінорежисера до Голодомору.
2020
12 червня – підписано до друку та у 2020 р. опубліковано брошуру голови Ради АДГУ В. Марочка – «Йосип Сталін – фельдмаршал Голодомору», яка видається у серії – «Творці Голодомору» .
20 березня – підписано до друку та опубліковано у видавництві «Кліо» книгу В. Марочка і О. Мовчан – «1932 – 1933: Хроніка Голодомору в Україні».
2021
21-22 грудня – газета «Україна молода» опублікувала заяву АДГУ «На могилах мертвих не сперечаються». Її підписали 11 членів Ради Асоціації, висловивши у такий спосіб своє негативне ставлення до ревізії загальної кількості жертв Голодомору, яку наполегливо здійснює група окремих істориків та демографів в Україні. Її представники заперечують загальну кількість втрат українців – 10,5 млн осіб, які проживали в УСРР та районах Північного Кавказу.
2022
У січні 2022 р. Рада АДГУ розпочала підготовку до скликання чергового з’їзду Асоціації, щоб обрати новий склад, а головне вибудувати заходи до 90-х роковин Голодомору. Анексія Росією Криму, захоплення районів Донбасу, починаючи з 2014 р. та особливо російсько-українська війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 р., ліквідували діяльність осередків АДГУ на окупованих територіях. Трагічна історія України не навчила пасивну частину суспільства прописних істин: непокаране зло – неминуче повернеться. Світ байдуже споглядав, навіть ігнорував нашими зверненнями про визнання Голодомору геноцидом українців у 1932 – 1933 рр. Тепер маємо факти геноциду українців внаслідок військової агресії Росії у 2022 р., зафіксованого у містах і селах України ХХI століття. Світ здригнувся від злочинів у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі. Жахлива ціна за дипломатію замовчування Голодомору в Україні, за висловлення Європою і світом формального «занепокоєння» стосовно відвертої агресії Росії у 2014 р. Лише загроза голоду у світі, яка насувається внаслідок свідомого військового блокування Росією експорту хліба з України, змушує міжнародні організації до політичних заяв. Руйнування міст України, мільйони біженців, десятки тисяч вбитих Росією українських громадян нарешті переполошили «колективний» Захід. Політична байдужість, яку у 30-х рр. виявили усі лідери європейських країн, призвела до замовчування факту Голодомору-геноциду. Зло не було засуджено, тому повернулося до нас через 90 років.
10 червня – у місті Ессен (Німеччина) відбулася наукова конференція про геноцид у ХХ та ХХI ст. Учасники конференції, серед яких були і члени АДГУ (В. Марочко, Г. Капустян), звернулися до Бундестагу з проханням про визнання Голодомору-геноциду та вимогою про засудження агресії Росії проти України – сучасного геноциду.

Василь Марочкопочесний голова НАДГГУ, професор, д. і .н.